Сьогоднi так на серцi тяжко;
Воно зжимається, болить...
Та розумію цю безвихідь,
І вже нічого не змінить.
Сама собі начарувала
Я долю тяжкую свою,
Коли бажання загадала
Я в небі на ясну зорю;...
Тепер лишається чекати.
Чекати щастячка свого.
І знов ясну зорю шукати,
Щоб раз бажання загадати
На долю кращую свою.
Зоря
© Copyright: Владислава Карфик, 2012
Свидетельство о публикации №112082606155
Свидетельство о публикации №112082606155
Рецензии