Боль Марианна Вьен
Боль
Марианна Вьен
http://www.stihi.ru/2012/08/13/110
Подкралась, словно вор, средь ночи боль
и снова - к бездне, -
толкает в спину...
«Слышишь, не неволь, прошу, исчезни.
Испила аромат разлук и встреч,
пока дышала,
пока надеялась любовь сберечь
под этим шквалом.
Не сберегла... Сложились в годы дни,
черты расплылись.
Ты слышишь, боль, прошу, угомонись, -
она остыла.
Я провожу тебя – смотри, цветы
давно завяли,
и листья сьежились...
и только ты пылаешь алым.»
--------------------------------
Володимир Великодний
Біль
Підкралась, ніби злодій, серед ночі біль
і знову - до безодні, -
мене штовхає в спину...
«Благаю, зникни і схаменись сьогодні.
Впитала аромат розлучень і єднань,
коли життя вдихала,
поки надіялась кохання зберегти
під ненависним шквалом.
Не зберегла... Навік з’єднались в роки дні
і риси розпливлися…
Моя душа вже охолола, чуєш, біль, -
благаю, вгомонися.
Я проведу тебе, поглянь – уже не сяють
квітки бутоном повним,
змарніло пізнє листя...
і лише ти одна, чомусь, гориш червоним. »
Свидетельство о публикации №112082606078