***
Змінилися часи, й порядки.
Перебіг часу як раніш,
Поставить скомкані загадки.
Ми рухаємось швидш і швидш.
Іду закутуюсь у курту,
Південний вітер повернувсь
Стикає снігу вогку грудку,
І подумки усе молюсь.
Чи цінності мої не захитались
Життя моє передивись?
Самотні велетні печалі
В душі неначебто звелись.
В холодних бризках тротуарних
Забруднена я від машин
Є стільки гір ще нездоланних
Лиш кілька взяла я вершин.
В житті іти не так то просто
Крізь сніг, мороз і шум вітрів.
Далека мріє,радість - ось ти!
А йти до тебе скільки днів?
***
© Copyright: Наталия Кадин-Фесенюк, 2012
Свидетельство о публикации №112082605305
Свидетельство о публикации №112082605305
Рецензии