Не питай чом заплаканi очi ,
Все одно я тобi не скажу .
Тi червонiї очі у ночі ,
Все нестримно кликають біду ...
Не питай чтом біда і те горе ,
Мою душу нестерпно країть ...
Припини ,я благаю , О , Доле !
В мене серце й душа вже болить .
Не питай чом холоднії руки
Зі щоки витирають сльозу ,
В них не має тепла від розлуки .
І від стоми прилену к плечу .
Не питай чом піти я не можу ,
Зрозумієш ти з часом усе ,
Що не зможе піти на це кожна ...
Лиш коханная піде не це ... !
Не питай...
© Copyright: Анёла Лавопаш Псевдоним, 2012
Свидетельство о публикации №112082604238
Свидетельство о публикации №112082604238
Рецензии