Відчувати, коли затихає розчулений дотик
від гарячих долонь, що спізнились на безліч років.
Невідомий мотив забринить… Та гіркотний супротив:
- Де ти був дотепер, по яких ти дорогах ходив?
Як нам бути з тобою, відколи нарешті зустрілись,
може поряд піти, чи залишити в спогадах мить?
Невблаганна жага розгортає утомлені крила…
Та, напевно, запізно. І серце так тужно щемить.
Крізь буремні шляхи пронесла свою вражену душу
та втомилася. Вибач. Утіха наразі в журбі.
Залишайся в своєму житті. Я піду, бо я мушу.
Та багато себе я залишу назавжди в тобі.
серпень 2012
Напевно запiзно
© Copyright: Валентина Толошная, 2012
Свидетельство о публикации №112082603776
Свидетельство о публикации №112082603776
Рецензии
Валя, перечитываю снова, очень понравилось!
Валентина Яроцкая 23.08.2015 12:58 • Заявить о нарушении
Валентина Яроцкая 23.08.2015 12:58 • Заявить о нарушении
Валюша, дорогая, спасибо. Очень долго не была на Стихирском портале. Все другие дела да заботы. Еще раз спасибо за теплые слова.
Валентина Толошная 19.12.2015 10:59 Заявить о нарушении
Валентина Толошная 19.12.2015 10:59 Заявить о нарушении