Душа спливає в краплях воску,
Так гаряче немов пожар
.Без прикрашання я і лоску,
Як гумовий відкрита шар.
Я жду себе, себе чекаю,
Коли змирюсь з своїм життям.
Не буде на планеті раю.
Прекрасне, ж наче б то сміття.
О, Боже правий, поможи же,
Хоча б нічого не робить.
Лице закрию і посиджу.
Себе так складно зупинить.
Душа сплива в краплях воску,
© Copyright: Наталия Кадин-Фесенюк, 2012
Свидетельство о публикации №112082509457
Свидетельство о публикации №112082509457
Рецензии