Яріє ліс у буйному багатті
холодним полум’ям нестиглих мрій.
І нишком зайчику ладнає плаття
пропахлий літом щедрий деревій.
Примхливо й владно увійшла в обійстя
княгиня Осінь, що, як світ, стара,
приспала Мавку в облетілім листі, -
Лукаш даремно на сопілці гра…
Вже скоро осiнь...
© Copyright: Инна Приходько, 2012
Свидетельство о публикации №112082508098
Свидетельство о публикации №112082508098
Рецензии