В моїй душі бринить мелодія
Відлунням дивних почуттів,
То осінь маревами снів
Єднає нас… до божеволія...
Банальна, нібито, історія
Зустрілись двоє в небутті
Їм поцілункові дощі
Були кохання акваторієй!
Я бачу знов у небі глорію,
Твій голос ллється іздаля
Під звуки вітра-скрипаля…
Осінню чую я рапсодію…
Звучить рапсодія, як зілля,
Кохання мана, божевілля…
--
Фото з Інтернет
Осiння рапсодiя
© Copyright: Анатолий Канарский, 2012
Свидетельство о публикации №112082500286
Свидетельство о публикации №112082500286
Рецензии