Змагання ницих
Гідно представимо покидьків тих,
доля поганська з якими зрівняла,
хто здатен кепсько на більше, то, знай,
здатен, без сумніву, і на зле менше.
Завжди в утомі чекаємо щось,
трясця вам всім, віднайти не дано нам.
Адже такої-от функції – зась –
тож і не силкуйся стати ледь-гідним.
Забовваніти(!) забулися вкрай
всі мудрі скирти хлібини чогось там
(начеб-то розуму), в біса спитай.
В наш час не бог – сатана хлібом мастить.
Годо чекати зхирлявився я.
– Може, підем? Неабиякий час бо.
– Стиглість розм’якла. Я згоден. Давай.
Та діалогники зовсім не йдуть. Ось(!)
Свидетельство о публикации №112082405316