Так почина ться осiнь

Так починається осінь,
Я впізнаю її почерк,
Коли ночі тихше, а дні коротші,
Серце потроху дощем заливає,
Коли не бажаєш нових відносин,

Так починається осінь, з першими светрами,
Кавою літрами, контактами стертими,
Вогнем сигарет, запалених з фільтру,
Холодом думки, подихом вітру,

Так починається осінь, снами у потязі,
Пошук себе (в постійному пошуці),
Коли не знаходиш на все причини,
Коли відчуваєш, що в чомусь ти винний.

Так починається осінь,
Зникають рими.

Андрей Титок ©


Рецензии
Доброго вечора, Андрію.
Дуже задоволена, що натрапила на Вашу сторінку.
Буду заходити ще.
Натхнення Вам
З повагою, я

Катюша Кабанец   18.04.2013 21:16     Заявить о нарушении
Дякую, Катерино)

Андрей Титок   18.04.2013 22:00   Заявить о нарушении
На это произведение написано 7 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.