Я так сумую по твоїх обіймах,
Я так сумую за твоїм теплом.
Ти залишивсь назавжди в моїх мріях,
Які в собі виношую давно.
Коханий! Пробач мені мою вину.
Колись на твої щирі почуття
Не келих меду, а склянку полину
Я вилила без долі каяття.
І лиш тепер я тільки зрозуміла,
Що був і є ти сенс мого життя.
Душа моя немов би заніміла,
Тим почуттям не буде вороття.
Прийшла вже осінь, й буйні вітровії
Зірвали з клена той останній лист.
Так із роками гаснуть мої мрії,
Ті, що про тебе мала я колись.
Зизнання
© Copyright: Вера Кириченко, 2012
Свидетельство о публикации №112082301724
Свидетельство о публикации №112082301724
Рецензии
Вдвойне Вам благодарна за визит и за понимание української мови.С теплом
Вера.
Вера Кириченко 25.08.2012 13:29 Заявить о нарушении
Вера.
Вера Кириченко 25.08.2012 13:29 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.