* * *
Твоя сльоза затопила наші луки
І на її березі
виросла береза
Я спивав її стан потрісканими губами
Спав бродячим вітром під її вітами
І мою уяву куйовдили забуті пестощі
Умирав під стукіт сокир і молотків —
Вони як завжди випереджали саму смерть
І рапортували достроково
Святкував день перемоги над життям
Але повернутися до тебе так і не зміг
Бо вітер і береза —
то зовсім з іншої опери
Набундючені глядачі
Ваші стримані оплески дійсно недоречні:
Спітнілі долоні одразу обриваються
І ходять по рядах
Даючи кожному з вас
Цілком заслуженого
ляпаса
Твоя сльоза затопила нашi луки...
© Copyright: Алексей Ковалевский Укр, 2012
Свидетельство о публикации №112082106866
Свидетельство о публикации №112082106866
Рецензии