-Скажи,як більше не любити,
Забути те,що так святе,
І як без нього тоді жити,
Як думати,що все пусте?
Не хоче пам'ять відпускати,
У душу товпиться з ножем
ЇЇ шмагає на квадрати,
Лишаючи у серці щем.
Сльоза ховається на віях,
Побляк від туги білий світ.
Ти залишилася у мріях,
Любов закінчила політ.
А може ще злетить?Не знаю.
Болючі рани заживуть
І може знов десь заспіває
Там,де її у мріях ждуть.
Мрiя
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №112082102013
Свидетельство о публикации №112082102013
Рецензии