Мое серденько жалiбно плаче

Днiпро,мiй рiдний Днiпро,
За тобою я дуже скучаю.
Тебе я не бачiв давно,
Роки бистро на жаль пролiтають.

Там дитинство пройшло ни поверниш назад,
Тi счасливi хвилини що булы,
Постарiв коло хати вишневий сад.
Та снiгами дорогу задуло.

В снi я бачу матусю рiдненьку свою,
Батька бачу,систричок я бачу.
И бувае що часто ночами не сплю,
Мое серденько жалiбно плаче.

20.08.12.


Рецензии
Щем у душі за місцем, де пройшло дитинство, завжди визиває спогади і так хочеться знову там опинитися!
Анатолію, дуже зворушливий вірш. Я Вам бажаю побувати найближчим часом на схилах рідного Вам Дніпра. Мрії збуваються. Мрійте!
З повагою, Надія Рубінська.

Надежда Рубинская   18.12.2012 20:32     Заявить о нарушении