Нав женост присуд

Треба бачити більше в трьохоччі речей,
в мимобіжно-химерному світлі свічей
неустанно неясну нам сутність речей,
перетриману принишком. Певно, антей
чи сам батько кричущість цю вирішив скрити.

Гзиться деяко зручний предмата поклін
(він призначений нами, для наших колін),
та, однак, при непевному сонці поклін
буде думкою власною з поштрихом вій,
зовсім не намальованох – тих, що зростають.

А коли те яйце у зеніті притьмом,
і коли люди в сховок кидають свій сон,
то виходять їх тіні, та так аж притьмом
контур змінюють жаско модерним чолом,
що, сказати б, від келиха тінь як від шару.

Навіженості присуд: лежу долілиць,
від удаваної кепкості фізики
одночасно я другий лежить горілиць,
тобто два мене є навзаводи ні з ким,
наче висновок проситься: я є предметним.


Рецензии