Довгождана...
Вже заплітає злото – косу.
Намисто з бурштину чіпляє,
Вмиває босі ноги в росах.
В гаю її чекають коні,
Рудими гривами трясуть.
У дивносрібнім передзвоні
Птахи мелодію несуть...
Вже небеса синіють в дзвонах,
Монети мідні на березах,
Горобина в червоних гронах,
І річка, як блискуче лезо.
Вже осінь підсинила очі,
Під плащ сховала туман сивий ,
Пахучі прохолодні ночі
І дивний вечір чорнобривий...
Я в айстровій лежу купелі,
Із чорнобривців плащ накину,
І на жоржиновій постелі
Назустріч осені полину...
Свидетельство о публикации №112081808293