Без слова
І думаю — без слова...
А все-таки триває
Із Господом розмова.
Він чує, співчуває
І пригорта сирітку,
На цій землі тримає
Не для питва-наїдку.
Якась мета, подібна
До мук самого Сина,
Веде нарід побідно
І підійма над тліном.
І я з людьми мирюся,
Лечу над миром-мором
Й за кривдників молюся —
Мовчазно і суворо...
Свидетельство о публикации №112081802771