Кохання

Сто  тисяч  раз  торкнутись  тої  теми
Ніхто  й  ніколи  не забороняв.
Там  -  свято... Свято  сонця  і  богеми,
А  тут  -  пристойний, благородний  бал.

Там  -  місяць  вповні,  золоті  Стожари...
Тут  -  днів  рутинних  серіал  нудний.
І  споконвічно  люд  шукає  пару,         
Чи  травень  квітне,  чи  січе  завій.

Кохання  збуриться  у  поглядах  взаємно, 
Або  в  розмові  раптом  промайне.
В  словах  у  рідних,  ніби  в  чужоземних,
Заплутається... спалахне... зітхне...

Воно... прихована  прозоро-ніжно  тайна -
І  небезпечно  плаваючий  пліт,
Щасливий  ракурс  вічного  страждання -
Й  приземлення  жадаючий  політ.

...Іще,  іще  хоч  раз  би  доторкнутись,
І  ще  раз  доторкнувшись,  заніміть...
І  -  відійти.  Потому  озирнутись -
Й  сховати  в  серці  цю  останню  мить.


Рецензии