Як збурюсь духом, як побачу
О цій порі в монастирі —
І досі! —
кошовий козачий
Стоїть, лиш очі у дірі
Палають свято! Мурували
Й мурують нині
Нас отак...
Та з-під облоги, з-під навали,
Мов світла стовп, встає козак
І сяє в ніч. І промовляє
До Бога,
Ладен потерпіть,—
Аби катам зшаліть до краю
В ревучих урвищах століть!..
І все збувається поволі:
Хто вірний — той перемага.
Нехай ламаються тополі,
Хай віл ще просить батога,—
Крицевий дух з нас переоре
Тверде, втрамбоване,
Чуже,
Впадуть тюремних веж потвори,
Як їх лихий не стереже...
Служімо ж, як вітці служили:
Творця хвалили, скільки сил,
Півмертві — клались до могили,
Живі — виходили з могил!
1992
Калнишевський
© Copyright: Алексей Ковалевский Укр, 2012
Свидетельство о публикации №112081706520
Свидетельство о публикации №112081706520
Рецензии
Понравилось.
Служил на Украине.
с уважением,
Дмитрий Корабельников 18.08.2012 19:47 • Заявить о нарушении
Служил на Украине.
с уважением,
Дмитрий Корабельников 18.08.2012 19:47 • Заявить о нарушении
Спасибо, Дмитрий. Рад знакомству. Читаю Ваш донской, казачий цикл — интересно.
Служил в СКВО.))
Алексей Ковалевский Укр 18.08.2012 21:42 Заявить о нарушении
Служил в СКВО.))
Алексей Ковалевский Укр 18.08.2012 21:42 Заявить о нарушении