* * *
Сонечко, чуєш ти, сонечко,
Ты у нас саме яскраве,
Саме що є у нас сонячне,
Саме, що є в нас ласкаве!
Де ти ходило всю ніченьку?
Ледве у тьмі я не згинув.
Як би зробити так, сонечко,
Щоб вже скрізь разом іти нам?
Чи я тобі чим завадив би?
В мене один тільки пошук –
Може де-небудь хоч, сонечко,
Скажуть мені щось хороше.
Тебе нам, Сонечко, знищити –
Рівно, що знищити бога!
Ти у нас саме-самісіньке...
Та i нема в нас другого...
Сонечко, чу ш ти, сонечко
© Copyright: Юрий Лопатеев, 2012
Свидетельство о публикации №112081702580
Свидетельство о публикации №112081702580
Рецензии