Летять роки,проходять дні
Життя минає без упину
Та ми в цім світі не одні
Ти озернись,-людино!
Який цікавий світ оцей
У нім багато дива
Добряче стався до людей
і проживеш щасливо
Пройдуть роки настане час
пройде життєва мить
коли не стане в світі нас
Хтось інший буде жить.
Тож поки серце б'ється і сонце височить
душа живе,сміється треба спішити жить!
В душі печаль іскриться
мов сон життя неспинне
Воно колись скінчиться
Й ніхто в цьому не винний
Любіть життя,воно у вас єдине!
Ловіть моменти щастя на льоту
на світ для того родиться людина
Щоб звершити задуману мету!
Життя-воно таке невпинне!
© Copyright: Ирина Броило, 2012
Свидетельство о публикации №112081609007
Свидетельство о публикации №112081609007
Рецензии
Согласна с Викторией!
Написано замечательно,
чувствуется уверенный пульс ритма.)))
Творческих удач, Ирочка!
Спасибо, что зашли в гости!
Жизнь)
Зоя Лаврова 30.09.2012 20:02 Заявить о нарушении
Написано замечательно,
чувствуется уверенный пульс ритма.)))
Творческих удач, Ирочка!
Спасибо, что зашли в гости!
Жизнь)
Зоя Лаврова 30.09.2012 20:02 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.