Давайте не лукавити з собою,
а вмиватись Божою росою.
Давайте прагнути волі
та не забувати в якому живемо просторі.
Бо в нас буває дуже часто:
один будує, а інший це, без жалю, руйнує.
Давайте розвіємо невзгоди,
як листя осіннє в невтішну мить негоди.
Велике море любові нехай захистить від скорботи,
широке поле надії нехай нас собою зігріє.
Давайте не лукавити з собою...
© Copyright: Белякова Светлана Николаевна, 2012
Свидетельство о публикации №112081603931
Свидетельство о публикации №112081603931
Рецензии