Самота

Браво! Браво, Амур!
Цього разу ти влучив у ціль.
Все життя я біжав,
По кнайпах ховався
Від твоїх ядовитих стріл.

Я втікав, задихався,
Від власних думок.
І самого себе лякаючись -
Я вмирав кожну ніч
Від страшної туги.
За тим хлопчиком,
Що живе в памяті.

Безтурботний, живий
І повний надій,
Він любив усіх дивувати.

Здивував...
Лиш світлини лишились,
Він зник.
Я останній хто міг його бачити.


Рецензии