Що серце пустотою обіймає?
Що щастя, то покинуті слова.
Коли у серці ранами покрито,
Душа у стомлені одна.
Коли словами боляче пустими,
Ти своє серце закриваєш на замки,
Його душа у темряві вмирає,
А ти у пошуках сумних…
Те серце, що пустинним стало,
У щасті де покинуті слова.
Коли все ранами покрито,
Бальзам на душу, де шукатиме вона?
У всесвіті, що бездоганно є фальшивим
Шукаєш радість де її нема,
Та світла, де тільки темрява одна,
Обвинувачуючи людство.
А десь за обрієм пусто’ти
Є місто світла і добра
Де душу там знаходить теплота
І все то бездоганно є красивим.
Лишень потрібно зупинитись
І очі до небес підняти у хвалі
До Бога всі свої страждання віднести
І тихо стане на душі.
Коли Його рука торкаючись лікує
Коли Його слова змінили почуття
Тихенько станеш на коліна,
Прославиш ти свого Царя.
Коли пустота
© Copyright: Ксюня Дудченко, 2012
Свидетельство о публикации №112081506703
Свидетельство о публикации №112081506703
Рецензии