маразми подружнього життя
Друга причина ще прикольніша. Одна моя знайома, на питання, на хіба вона йде заміж, відповіла:"А що, як за декілька років спільного життя, я зрозумію, що він скотина, як я буду ділити майно, якщо ми не розписані офіційно?"
Далі тре' зробити величезний ковток повітря, і я напишу найжахливішу річ: найчастіше, жінки йдуть заміж саме з ції причини. Сумно усвідомлювати це? ****ець, як сумно. Дівчатка, кохані, зрозумійте, якщо ви не впевнені у своєму бажанні прожити з цією людиною життя, якщо ви ще до печатки у паспорті плануєте розділ майна і розлучення в усіх підробицях, біжіть від цього чоловіка щосили! Про яке подружнє життя може йти мова, якщо вже зараз ваша підсвідомість каже, що ви не хочете з ним жити.
Доречі, є ще одна категорія статевих збочинців. Це такі радянські образи товстої недоглянутої баби, яка йде на шлюб, щоб їбати не самого чоловіка, а його мозок. Чоловік на початку поводить себе спокійно і з усім погоджується, адже, скоріше за все, він теж зростав у родині, де мамця їбала батька не туди, куди треба, а потім йде собі гуляти і на схід, і на захід. Доречі, щодо гарантій, які наче б то дає шлюб, можу сміливо розчаруати тих, хто ще вірить у діда мороза. Якщо ваш чоловік не імпотент і спроможний задовільнити жінку і себе, він однаково буде мати коханок. І (зараз мене почнуть, ****ець, як осуджувати!), це цілком нормально. Людина - істота полігамна, а здатний на статеві повиги чоловік - взагалі найполігамніша істота, то ж, однаково, у нього будуть жінки, й найрозумніше, що може дати жінка - це дозвіл, адже, якщо вже її коханий одружився із нею, для нього вона єдина і найкраща, а секс - це просто фізика. Звичайно, не треба казати чоловікові:"Я дозволяю тобі трахати тьолок", іноді достаньо просто зробити вигляд, що ви нічого не знаєте.
Жахливо, що пара, яка вступає у шлюб, з часом наближається до типово радянської моделі подружнього життя. Вона недоглянута, одягена у лохміття, він пїє й гуляє, сексу у них немає, адже в неї постійно болить балда, на плиті горять метерженики, а голодні діти колупаються у грязюці, а він п'яний, йому хочеться тєлік і мріється про бабу з порнухи....
І останнє, про що не можу не сказати, це система проведення весілля: лабух на діджейці, натовп родичей, які на хєр не потрібні (нікому, й собі теж), бухий в сраку тамада, сварка молодих, мордобій, як гідний кінець спектаклю.
То ж, у мене є питання: чому людей дивує моє ставлення до традиційно прийнятого інституту шлюбу?! Невже ці люди на стільки мазохісти, що їм подобається жити за правилами, нав'язаними КИМОСЬ?
Щодо мене. Я вважаю, що поперше: не можна виходити заміж для того, щоб потім розділити майно, не можна вдягати весільну сукню заради ілюзій щодо відсутності зрад, не можна йти до рагсу, щоб бути "як всі нормальні люди". Кохання, воно реально існує, і йому не потрібні штампи. Дружина не повинна бути кремезною бабою, яка їбе мозок, вона взагалі не повинна зайобувати чоловіка, адже, якщо вже вона погодилася стати його дружиною, він для неї найкращий, те саме можу сказати й про самого чоловіка. Людина, з якою ми живемо, повинна нас влаштовувати. Жінка повинна бути найгарнішою, націкавішою, найсексуальнішою, адже немає нічого гіршого, ніж одного дня усвідомити, що твій чоловік тебе більше не хоче. Жінка - не хатня робітниця, жінка - це радість свого коханого, і вона повинна дарувати йому (коханому) радість і щастя, а не створювати проблеми. Дружина повинна бути головним сексуальним об'єктом для свого коханого, експерементувати, бажати, жадати.
Подруге. Кожна родина повинна жити за правилами. Тільки от правила у кожної родини повинні бути свої власні, і те, що виглядає збочнням для однієї сім'ї, є цілком нормальною поведінкою для іншої.
І останнє, що я хочу сказати... Я не проти шлюбу взагалі. Я проти вигаданної кимось моделі його утворення. Я проти весілля з лабухами та родичами, проти перших шлюбних ночей (це, ****ь, реально смішно! невже люди, які одружуються, не мали дошлюбних статевих стосунків?! яка в сраку ПШН?), проти бажання бути, як всі.
Саме по собі бажання бути поряд з людиною, кохати її, мати з нею дітей - це вже магія, і штамп у паспорті заважати їй не буде, проте суспільні моделі подружнього життя - це, зазвичай, справжнє посміховисько. Моє бачення таке: справжньому коханню потрібно тільки розвиватись. все інше трапиться само по собі. і весілля, і все, що може (а не повинно) бути.
Свидетельство о публикации №112081505846