Випадково з тобою зустрілись,
Приєдналися долі так близько.
Я тобою хотіла напитись,
Хоч на дворі ллє дощ і так слизько.
Ти мене прикрашаєш душею,
І квітучим стає моє слово.
Ти Світланою звешся, - зорею,
І до тебе лети моя мово.
Наші очі з тобою зустрілись,
І засяяли в небі яскраво.
Ти сестрою до мене з’явилась,
Не гордуєш, а світиш ласкаво.
Побажаю тобі, - сонця промінь,
Квітів човен, та щастя довіку.
І стежину на милість казкову,
Долю світлу, в намисті шовкову.
Залишайся назавжди такою,
До людей не закриту, привітну.
Хай запалює Бог твою свічку,
Розмалює серпанком стежину.
(Присвячую Світлані Аноховій – Зайнуліній)
Ти мене прикрашайеш душею
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2012
Свидетельство о публикации №112081503506
Свидетельство о публикации №112081503506
Рецензии