Засіє роси дивний ранок,
І сонечко засяє з небес.
Мій друг! Тебе подарував серпанок,
Річок, ти мій мрійливий плес.
Мій друг! Тебе не кличу - знаю,
Ти сам завжди до мене прилетиш.
Я серед натовпу тебе впізнаю,
Мені ти не позаздриш, і простиш.
Зігрієш мою душу, наостанок,
Пригорнеш серце, в холод та біду.
Твій заповіт, залишу я у спадок,
Дітей дружити я по совісті навчу.
Тебе Господь подарував на щастя,
Взірець спокути та жалю.
Я намагаюся, мені це вдасться,
Все що судилося, довіку збережу.
Мiй друг
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2012
Свидетельство о публикации №112081403753
Свидетельство о публикации №112081403753
Рецензии