Як легко втратити довіру,
А щоб її завоювати...
Не знає серце моє спину,
Яскраво хоче світ замалювати.
Щоб тішитися зміг він і радіти,
У ньому треба пропотіти.
Близьких своїх та рідних не лякати,
І усією правдою всіх їх вітати.
Хвилини щастя дарувати,
І намагатися не нудьгувати.
Прикрасити чарівним дивом,
Усе це людям, так властиво.
Не бійтеся слова шляхетні промовляти,
За це віддячить ненька – мати.
Всім серцем ви спроможні слугувати,
Щоб не було мотиву – дорікати.
Любити, мріяти, літати,
Каміння не кидати, а збирати.
Роки та дні безцільно не втрачати,
Свою любов цинічно не топтати.
Ми люди з вами, Бог створив на щастя,
Прийняв у нього ти своє причастя.
Не залишайся в стороні, мій друже!
Не вірю, що тобі байдуже!
Ми люди з вами, Бог створив на щастя
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2012
Свидетельство о публикации №112081402939
Свидетельство о публикации №112081402939
Рецензии