Б льше не буде
Відчуваю лиш смуту і втому.
Зневоднення тягне серцевий м'яз.
Треба пити. Ось, п'ю колу…з ромом.
Без бажань, без надій. Навіть без сліз.
Це лиш шторм, що оновлює. Злива.
Знецінена творчість тут, там і скрізь.
А що далі? Кому це важливо?
Нехай! Цінуйте непотріб і цвіль.
Все одно це пісок крізь долоні.
Пафос, блюванням, смердить звідусіль
І, колись, в тій багнюці, потоне.
Майже скінчилось . Останній напас.
Більше не буде віршів і образ.
Свидетельство о публикации №112081307607