Камiнням звiстку про недавню зраду...
про недавню зраду
Я необачно
кидаю до ніг.
І ця гірка,
і ця жорстока правда
Впаде на тебе,
як нежданий сніг.
Навпочіпки
присяду біля тебе
І за коліна
ніжно обніму...
ЗасІяв сам
шляхи колючим терном -
І зранений
до тебе повернув...
Ти розведеш
руками хмари-грози -
Замиготить
для нас Чумацький Шлях,
І я побачу,
як застигнуть сльози
У темних,
як серпнева ніч, очах.
- Пробач...
Свидетельство о публикации №112081300687