У оксамиті кобальтових шат
Таємну суть сховала нічка-панна,
І сотні тисяч чи то зір, чи ватр,
Живим вогнем палахкотять: “Осанна!”
А нам чомусь бракує в ніч цю слів –
І потиск рук здається більш доречним,
Дрімотно явір сивий занімів,
Завмер цвіркун в благім пориві ґречнім.
Та вже за мить невпинно захлинавсь,
Дух ковили та м’яти вплівши в соло,
І терпла мить, і душ той спів торкавсь,
І любим все здавалося навколо.
В долоні ночі падала зоря –
Пророчиця тремтливого кохання,
Ти малював цілунками ім’я...
І щось було в цім –
ВИЩЕ від жадання!
В долонi ночi падала зоря
© Copyright: Валентина Чайковская, 2012
Свидетельство о публикации №112081302357
Свидетельство о публикации №112081302357
Рецензии
На это произведение написано 9 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.