Гасниця блима...

* * *

Гасниця блима... Довготелесі
Тіні хитаються. Ніби їх
Посмикує хтось
                за оселедці,
Сопе, мов ковальський міх.

Пахне залізом, неначе в кузні.
Дуб’я в окрузі тріщить.
Чорна напруга, як в гаркебузі, —
В душі.
                Гніт підпали мимохіть!

Чуєш, грозо?
                Хай по хабазу
Жахне — там ворог засів.
Жмикрут, зайда, пролаза —
Накинув оком на хату і хлів.

Тут ніхто не живе. Мав би совість!
То блима світляк. То віхті старі
Вітер гойда...
                Ні шибок, ні віконниць.
Тільки лопуцьки ростуть у дворі...


Рецензии