Гасниця блима...
Гасниця блима... Довготелесі
Тіні хитаються. Ніби їх
Посмикує хтось
за оселедці,
Сопе, мов ковальський міх.
Пахне залізом, неначе в кузні.
Дуб’я в окрузі тріщить.
Чорна напруга, як в гаркебузі, —
В душі.
Гніт підпали мимохіть!
Чуєш, грозо?
Хай по хабазу
Жахне — там ворог засів.
Жмикрут, зайда, пролаза —
Накинув оком на хату і хлів.
Тут ніхто не живе. Мав би совість!
То блима світляк. То віхті старі
Вітер гойда...
Ні шибок, ні віконниць.
Тільки лопуцьки ростуть у дворі...
Свидетельство о публикации №112081301928