Ти той, хто вимальовує світанки
На тлі нічних згасаючих примар.
Ти колихнеш шовковії фіранки
Та збудиш срібно-сірий тротуар.
Ти – майстер з Маргаритиної мрії,
Ти хлопець з синім небом у очах.
Мої молитви і юнацькії надії
Десь загубилися у вранішніх лісах.
Ти той, хто забирає з неба зорі,
Під шепіт ледь розталої весни.
Їх загортай у квіти паперові
Та відправляй конверти в мої сни.
11.08.12
Ти той...
© Copyright: Елизавета Нестерова, 2012
Свидетельство о публикации №112081108346
Свидетельство о публикации №112081108346
Рецензии