Вiтер теж поголився...

* * *

Вітер теж поголився
І став лагідним і ніби молодшим
Запнув завбачливо вікно
                прорубане в Європу
І ліг на ряденце
                поряд з дерев’яною матрьошкою
Вона дивилася з глибини самої себе —
Всіма парами своїх незворушних очей
І вітер бачив як десь на темному денці
                на морозі
Маленький Петро Великий
Командує посинілими бородами
Навмисне приймаючи їх за людей


Рецензии