Коханий мій, не дочекатись нам лелеку,
Трава тьмяніє, серпень, неймовірна спека.
Шляхи далекі степ ховає невблаганно.
Лапатий хміль, як грати, обплітає ганок.
Невпинно мріяли про доньку чи про сина.
Поглянь, колишу на руках малу дитину.
Поглянь, як тихо спить горобчик синьоокий.
Не доля відчувати цей щасливий спокій.
Коханий мій, зустрінемось за небокраєм.
Лелеки хай гуртуються у білі зграї.
Тримай міцніше - простягла назустріч руки.
Хоч в тій країні дочекаємось онуків.
10.08.2012
Не дочекатись нам лелеку
© Copyright: Людмила Иванковская, 2012
Свидетельство о публикации №112081007681
Свидетельство о публикации №112081007681
Рецензии