Вже не хочеш людськоi подоби...
— Вже не хочеш людської подоби
Для своєї душі?..
— Так і є.
— І спогорда чекаєш нагоди
Господарство спалити своє?
— І спалити, й багатства нажити,
Що повік не згорить, не згниє...
— І по світу блукати, як вітер,
І прощати... людей?!
— Так і є.
Свидетельство о публикации №112081006321