Пекло
Коли позаду і попереду
Пекло?
Створено з наших надій
І сподівань...
Любий, доволі впертий,
Немов закручений
Залізний кран,
Чекає свою віру,
Як останній ковток повітря,
Немов би полум*я жадає
У душі.
Що ти відчуваєш,
Коли позаду й звідусіль
Чекає пекло?
Благаю, тільки не мовчи.
Я залишаю думи для своїх картин,
Я залишаю обіцянки "Назавжди",
Ховаючи за пострілом свій погляд.
Я зможу, заклинаю себе знову й знов я,
Розсіяна для всіх славетних перемог
Але угоду з пеклом, я порушити не зможу,
Це стиск усіх вимог, реальних і бездушних,
Шляхів моїх клеймо.
Свидетельство о публикации №112081004941