Тихо пiдходять печалi...
Тихо підходять печалі...
Стану мудрішим і я?
Мовби у тронному залі
Мовчки сміюсь з короля.
Голий, звичайно ж... А слуги
Служать — збиваються з ніг.
Голосом вічної хуги
Я не озвуся до них.
Кожен прозріє окремо,
А під кінець — і король.
Зійде отак от зі сцени,
Плюне на зіграну роль.
Свидетельство о публикации №112080902299
С ними и мудрости соль...
Снится, что в тронном я зале,
Передо мною король.
Голый, конечно... А слуги
Служат - сбиваются с ног.
И подпевать этой фуге
Я бы, конечно, не смог.
Каждый прозреет отдельно.
Ну а в конце - и король.
Выйдет он на авансцену,
Плюнет на глупую роль.
Анна Дудка 14.09.2012 20:18 Заявить о нарушении