Похоронят, зароют глубоко... перевод на украинский

*** (Александр Блок)


Похоронят, зароют глубоко,
Бедный холмик травой порастет,
И услышим: далёко, высоко
На земле где-то дождик идет.

Ни о чем уж мы больше не спросим,
Пробудясь от ленивого сна.
Знаем: если не громко — там осень,
Если бурно — там, значит, весна.

Хорошо, что в дремотные звуки
Не вступают восторг и тоска,
Что от муки любви и разлуки
Упасла гробовая доска.

Торопиться не надо, уютно;
Здесь, пожалуй, надумаем мы,
Что под жизнью беспутной и путной
Разумели людские умы.


 *** (вільний переклад П.Голубкова)


Поховають, зариють глибОко,
Бідний горбик травой поросте,
І почуєм: далеко, висОко
Над землею десь дощик іде.

Ні про що не спитаєм, як досі,
Визирнувши з ледачого сна.
Знатимемо: як тихо - там осінь,
Як бурхливо - там, значить, весна.

Добре, що у дрімотні ті звуки
Не втручаються давні діла,
Що від муки кохання й розлуки
Дошка вже гробова упасла.

Затишно там,  не спішно, не страшно;
Мабуть, там зрозуміємо ми,
Що під путнім життям й легковажним
Розуміли великі уми.