Самотня у ванні
І знов самотня я у ванні.
У дзеркалі відбита туга.
Злосливо булькає у крані
вода сердита від напруги.
Дивлюсь - яке у мене тіло,
які чарівні в мене груди.
Мені давно уже кортіло
усе це показати людям.
Ну, хоч одному глядачеві
усе можливе й неможливе.
Та це побачить і втече він,
бо він лякливий, полохливий.
***
Поэма Анна стр. 10
© Copyright: Валерий Винарский 2, 2012
Свидетельство о публикации №112080608780
Свидетельство о публикации №112080608780
Рецензии