Мамо...

Мамо, вічна по тобі пам`ять.
При тобі мене звали донькою,
а без тебе - сиротою гіркою.
Всі спогади для серця болючі.
Здається, не долюбила тебе, не до шанувала,
хоча і жили з тобою радо.
Відійшла у світ іний,
залишила нас, як на призволяще,
без тебе кожен день не несе
а ні тепла, а ні щастя.
Ти, була і подружка і добрая мати,
не можу  по тобі не сумувати.
Здається, що вийшла ти на хвилинку,
відкриються двері, і смутку більше не буде,
сподіваюся на Чудо.
Я без тебе, як відколотая плавучая крижинка
у буремному морі буття,
де знайти сили дожити без тебе до забуття?


Рецензии
ОЧЕНЬ СВЕТЛО И С ЛЮБОВЬЮ! МУРАШКИ ПО КОЖЕ! СПАСИБО!

Тамара Литвиненко Полторацкая   16.11.2013 01:35     Заявить о нарушении
Спасибо за отклик.
Всех благ,
Светлана.

Белякова Светлана Николаевна   16.11.2013 12:04   Заявить о нарушении