Мамо...
При тобі мене звали донькою,
а без тебе - сиротою гіркою.
Всі спогади для серця болючі.
Здається, не долюбила тебе, не до шанувала,
хоча і жили з тобою радо.
Відійшла у світ іний,
залишила нас, як на призволяще,
без тебе кожен день не несе
а ні тепла, а ні щастя.
Ти, була і подружка і добрая мати,
не можу по тобі не сумувати.
Здається, що вийшла ти на хвилинку,
відкриються двері, і смутку більше не буде,
сподіваюся на Чудо.
Я без тебе, як відколотая плавучая крижинка
у буремному морі буття,
де знайти сили дожити без тебе до забуття?
Свидетельство о публикации №112080604450
Тамара Литвиненко Полторацкая 16.11.2013 01:35 Заявить о нарушении
Всех благ,
Светлана.
Белякова Светлана Николаевна 16.11.2013 12:04 Заявить о нарушении