Викликає сльози ностальгія,
Перебираю сумно акорди,
А мрії розриває ейфорія,
Іду шукати аеропорти.
Іду по тонкому гострому лезу,
Біжу, не відчуваючи сонця,
А поки серце твоє ще тверезе,
Тікає душа незнайомця.
Знову хочеш відкрити Америку,
Та назустріч думкам - листопад,
Ще не раз ти побачиш істерику
Зі словами, що невпопад.
Так набридло вже вчити фізику
Й гірко плакати на морозі,
Я хочу вічно слухати музику
Та писати ліричну прозу.
Iду шукати аеропорти
© Copyright: Евгения Солод, 2012
Свидетельство о публикации №112080602150
Свидетельство о публикации №112080602150
Рецензии