Рассказ клинового листа

Осiнь...Тихо листя опадало
I летiло нiби без шляху...
У сумному вальсi покружляло
Одне впало...iнше залишилось на даху...
А один листок з старого клену
Не спiшив,не бiг за вiтром вслiд
Розповiсти вiн хотiв легенду,
Чи бувальщину... Хотiв,але не мiг...
Досвiду вiн мав з життя чимало
Бо ж не раз тi сивi журавлi,
Що з дорiг далеких повертали
Розповiдi несли на крилi...
Про дороги i чужi краiни,
Вiчне лiто,щастя океан
Та вони вертали на Вкрaiну
Крiзь дощi,крiзь спеку,крiзь туман... Хоч манили невiдомi далi,
Хоч,можливо,легше десь життя,
Та птахи до клену повертали бо корiння тут душа...


Рецензии