Проміні сонця гріють моє тіло
На душі моїй зараз світло
Напевне, це через теплий клімат
Люди собі від цього кожен свое беруть
Але, водночас, мене переповнюють думки
Коли забивають у хрест цвяхи
Що навіть клімат не всім гріє душу.
Не всім зігрівае серце
Потрібно триматися своєї хвилі
Я рухаюсь, я енергію випромінюю
Відчуваю, як світ зі мною змінюеться
Рух – це життя, скажу собі я
Змістовність змінює та окреслює риси
Хоча часто нам її бракує
Ми літаємо в думаках, немов метелики
Та всеж таки впевненно до мети крокуємо
Сонце зайшло, море стихло...
Ще одне щасття, ще одне лихо
Минуло. Майбуття у сенсі цього слова
Лунає рідна мова. (Гадаю, що пора уже спати, мабуть...)
Padre feat. Rosta
© Copyright: Курганский Константин, 2012
Свидетельство о публикации №112080407277
Свидетельство о публикации №112080407277
Рецензии