<Людмила Плєвако>
1.Я не вірив, що так буває,
Що є ангели зовсім поряд,
А тепер до небес злітаю,
Коли ти подаруєш погляд.
Приспів:
Ти така
Солодка і п’янка,
Тендітна і легка,
Небачено красива.
Ти моя
Яскрава, мов зоря,
Втрачаю розум я,
Триматися несила.
Тільки ти
Зігрієш в холоди
Лиш поглядом одним,
І стане враз спекотно.
Ти одна
Безмежно чарівна.
Казкова й неземна
Краса твоя природна.
2. Я не знав, що шепочуть зорі.
Я не чув, як співають квіти.
А для тебе складає в полі
Романтичні сонети вітер.
Приспів.
Ти така
© Copyright: Людмила Плевако, 2012
Свидетельство о публикации №112080404457
Свидетельство о публикации №112080404457
Рецензии