Коні-хмари глину місять.
Стук — стіна.
І грюк — стіна...
То над ковбицею місяць
Чи сокира замашна?
Знов будуються до ранку.
Грішним спати не дають.
Ще й ганяють душу-бранку,
Батогами радо б’ють.
Твар подряпають до крові
І самі ж беруть на глум...
Наче буря по діброві —
Розгасався чорний тлум.
Брудно лаються, регочуть —
Не будівля, а татьба.
Ніч — як згарище...
Пророчо
Підступається судьба?
Літію такій толоці
Не відправлять і півні...
Люди чи песиголовці?!
— Сам такий! —
гарчать мені.
Нiчна толока
© Copyright: Алексей Ковалевский Укр, 2012
Свидетельство о публикации №112080402063
Свидетельство о публикации №112080402063
Рецензии
Олексію, перечитала декілька Ваших віршів.Дивна поезія,як для мене, але все ж у ній щось є!!! З повагою!!!
Алла Грабинская 07.08.2012 02:22 • Заявить о нарушении
Алла Грабинская 07.08.2012 02:22 • Заявить о нарушении
У чужий світ узагалі важко ввійти, а тим більше — прийняти його. Ви спробували — і вже за це Вам дяка, уже це свідчення широти Вашої душі та художнього смаку.
Нехай гараздиться!
Алексей Ковалевский Укр 08.08.2012 10:00 Заявить о нарушении
Нехай гараздиться!
Алексей Ковалевский Укр 08.08.2012 10:00 Заявить о нарушении