Катруся Матвийко-Хват Разговор

Давай с тобой про дождь поговорим…
Про тот, что плачет за окном балконным,
Что  свежий вечер лег на подоконник,
Про ветер, что уселся на ладони.
Давай с тобой про дождь поговорим…

Давай с тобой поговорим про ночь…
Про ночь, что начинается с молитвы.
Про звезды, что за тучами не видны.
Я так люблю с тобою говорить!
Давай с тобой поговорим про ночь…

Давай с тобой поговорим вдвоем…
Про лес и про грибы, и листья, что опали,
Про душу, про цветы, которые завяли,
Про то, что есть слова, которых не сказали.
Давай с тобой поговорим вдвоем…

А после помолчим…Минуту-две…
Про что-то про свое… Про тучи грозовые,
Кузнечиков, что скачут по траве,
Про росы, что прозрачней хрусталя,
Про то, что я живу, тебя, тебя  любя!
********************************************
Давайте поговоримо про дощ...
Про той, що йде за вікнами балкону,
Про свіжий вечір, що на підвіконні,
Про вітер, що торкається долоні.
Давайте поговоримо про дощ...

Давайте поговоримо про ніч...
Про ту, що починається з молитви,
Про зорі, що за хмарами не видно.
Я так люблю із Вами говорити!
Давайте поговоримо про ніч...

Давайте поговоримо удвох...
Про ліс, гриби, про листячко опале,
Про душу і про квітку, що зів'яла,
Про те, про що нікому не казали.
Давайте поговоримо удвох...

А потім помовчим... Хвилину-дві...
Про щось своє... Про хмари грозові,
Про коників, що скачуть у траві,
Про роси, що неначе з кришталю.
Про те, що я душею Вас люблю!