Зовсім я не навмисно
Носик твій ніжу думкою… –
Серце для тебе вистукує
Так безкінечно чисто!..
Ніч промайнула прісна…
Ранок упав тюльпанний, –
Червоно-цвітна подушка!
Я залюблю твої вушка…
І душі аж дістанусь!..
Так неповторно гарно!..
В небі – веселка-панна –
Вітрова вірна скрипка...
Правда, він грає зрідка,
Та неймовірно вправно.
Чуєш… зараз…, коханий?!.
28.07.2012 рік
Вiтрова соната
© Copyright: Виктория Волошка, 2012
Свидетельство о публикации №112080304263
Свидетельство о публикации №112080304263
Рецензии