Хай стираються портрети,
Дощ змиває силуети.
Залишаємось собою ми!
Зробимо життя яскравим,
Не дозволим чорним хмарам
Сумніви с собою принести!
Нам кохати , нам любити.
Просто ми бажаєм жити
У своїй святій країні,
В нашій неньці Україні.
Нам кохати , нам любити,
Дух свободи не спинити.
Сурми грають і донині
У безсмертній Україні.
Вільний вітер з полонини
По степам козацьким лине,
Гонить хвилі вічний наш Дніпро.
Знову сяє цвіт калини,
Янгол йде по Україні,
Із вертепом у моє село.
Волошковий небокрай,
Ніжний смак із м’яти й рути,
І тебе мій рідний край
Вже ніколи не забути.
Украине
© Copyright: Обуховский, 2012
Свидетельство о публикации №112080302123
Свидетельство о публикации №112080302123
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.