Дозволь сказати мов би пошепки Люблю

І
Я бачу краплі за вікном…і розумію…
Що хочу ніжності й тепла твоїх долонь,
Про це сказати я напевно не зумію,
Але відчуй…відчуй в душі моїй вогонь.
Я пам’ятаю кожен дотик несміливий,
І поцілунків зачаровану весну
Тоді я був по-справжньому щасливий,
Кохав без пам’яті тебе…тебе одну!

ПРИСПІВ

Згасає зірка в темнім небі поступово,
Немає в серці ні печалі ні жалю.
Я лиш  благаю, я благаю тебе знову,
Дозволь сказати мов би пошепки «Люблю…»
Нехай дощі змивають помилки й образи,
А твої губи посміхаються мені,
Я перекреслю всі слова і зайві фрази,
З’явись на мить,благаю, уві сні!

ІІ
Я не шукаю зараз пристрасті й омани,
Мені достатньо тільки погляду очей,
Ти - моє сонце, що виходить із туману,
Ти - ясний місяць, серед темряви ночей.
Я хочу бачити тебе і хочу чути,
Щоб знали люди, знало небо і земля,
Як сильно можу я любов твою відчути,
І прокричати всьому світу: «Ти-моя!»

ПРИСПІВ

Згасає зірка в темнім небі поступово,
Немає в серці ні печалі ні жалю.
Я лиш  благаю, я благаю тебе знову,
Дозволь сказати мов би пошепки «Люблю…»
Нехай дощі змивають помилки й образи,
А твої губи посміхаються мені,
Я перекреслю всі слова і зайві фрази,
З’явись на мить,благаю, уві сні!